Селищенська громада
Черкаська область, Звенигородський район
Логотип Diia
gov.ua місцеве самоврядування України
  Пошук

ЗВІТ ПРО СТРАТЕГІЧНУ ЕКОЛОГІЧНУ ОЦІНКУ 81-СЕО/2023

Дата: 29.09.2023 10:43
Кількість переглядів: 721

 

 

 

ЗМІСТ

 

1. Зміст та основні цілі документа державного планування, його зв'язок з іншими документами державного планування. 3

2. Характеристика поточного стану довкілля. 7

3 Характеристика стану довкілля, умов життєдіяльності населення та стану його здоров’я на територіях, які ймовірно зазнають впливу. 16

4 Екологічні проблеми, у тому числі ризики впливу на здоров’я населення. 18

5 Зобов’язання у сфері  охорони довкілля. 20

6 Опис наслідків для довкілля. 23

7 Заходи, що передбачається вжити для запобігання, зменшення та пом’якшення негативних наслідків виконання документа державного планування. 26

8.  Обґрунтування вибору виправданих альтернатив, що розглядалися, опис способу, в який здійснювалася стратегічна екологічна оцінка, у тому числі будь-які ускладнення (недостатність інформації та технічних засобів під час здійснення такої оцінки) 27

9.  Заходи, передбачені для здійснення моніторингу наслідків виконання документа державного планування для  довкілля, у тому числі для здоров’я населення. 29

10. Опис ймовірних транскордонних наслідків для довкілля, у тому числі для здоров’я населення (за наявності). 31

11. Резюме нетехнічного характеру інформації 32


Обсяг досліджень та методологія стратегічної екологічної оцінки

 

ПЕРЕДУМОВИ

 

З 12 жовтня 2018 року в Україні введено в дію Закон України "Про стратегічну екологічну оцінку", який визначає необхідність здійснення процедури стратегічної екологічної оцінки для документів державного планування у встановленому законодавством порядку.

Стратегічна екологічна оцінка (далі – СЕО) – це систематична та комплексна процедура оцінки наслідків політик, планів або програм та їх альтернатив з метою недопущення негативних екологічних наслідків реалізації цих рішень та гарантування дотримання принципів сталого розвитку.

Метою СЕО є сприяння сталому розвитку шляхом забезпечення охорони довкілля, безпечності життєдіяльності людей та охорони їх здоров’я, інтегрування екологічних вимог під час розроблення та затвердження документів державного планування. Це системний інструмент оцінки, який підтримує та інформує про процес прийняття рішень.

СЕО включає визначення, опис та оцінювання наслідків виконання документів державного планування для довкілля, у тому числі для здоров’я населення, виправданих альтернатив, розроблення заходів із запобігання, зменшення та пом’якшення можливих негативних наслідків.

Звіт про стратегічну екологічну оцінку складається до затвердження  документа державного планування та повинен містити, з урахуванням змісту  і рівня деталізації документа державного планування, сучасних знань і методів  оцінювання, інформацію згідно статті 11 Закону України "Про стратегічну екологічну оцінку".

 

Обсяг стратегічної екологічної оцінки.

 

Стратегічна екологічна оцінка (СЕО) виконується в обсягах визначених статтею 11 Закону України "Про стратегічну екологічну оцінку" та відповідно до "Методичних рекомендацій із здійснення стратегічної екологічної оцінки документів державного планування", затверджених наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 10.08.2018 № 296.

В ході проведення СЕО будуть оцінені ймовірні наслідки реалізації документа державного планування «Детальний план території, з метою зміни цільового призначення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства на земельну ділянку (землі промисловості) для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель і споруд площею 1,0500 га, кадастровий номер 7122586700:04:001:0118 на території Селищенської сільської ради в адмінмежах Петрушківської сільської ради Звенигородського району Черкаської област», зокрема для таких компонентів довкілля: атмосферне повітря, водні ресурси, ґрунти, стан фауни, флори, біорізноманіття, кліматичні фактори, безпеки життєдіяльності населення та його здоров’я.

Першим завданням СЕО є визначення обсягу  стратегічної екологічної оцінки та ключових екологічних проблем, коло органів влади та зацікавлених сторін, які братимуть участь у консультаціях, зацікавлених сторін і необхідного ступеня залучення громадськості до консультацій і участі у СЕО.

Детальний план території розробляється з метою виконання вимог статті 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», а також:

-        уточнення положень генерального плану, планувальної структури і функціонального призначення території;

-   визначення містобудівних умов та обмежень для проектування об'єкта будівництва;

-  визначення параметрів забудови та встановлення планувальних обмежень і умов використання території згідно з державними будівельними, санітарно-гігієнічними та екологічними нормами.

 

Методологія проведення стратегічної екологічної оцінки

 

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про стратегічну екологічну оцінку» методологія проведення процедури складається з:

1) визначення обсягу стратегічної екологічної оцінки;

2) складання звіту про стратегічну екологічну оцінку;

3) проведення громадського обговорення та консультацій;

4) врахування звіту про стратегічну екологічну оцінку, результатів громадського обговорення та консультацій;

5) інформування про затвердження документа державного планування;

6) моніторинг наслідків виконання документа державного планування для довкілля, у тому числі для здоров’я населення.

 

В рамках процедури СЕО, а саме визначення обсягу стратегічної екологічної оцінки було розроблено:

1. Заява про визначення обсягу стратегічної екологічної оцінки проєкту «Детальний план території, з метою зміни цільового призначення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства на земельну ділянку (землі промисловості) для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель і споруд площею 1,0500 га, кадастровий номер 7122586700:04:001:0118 на території Селищенської сільської ради в адмінмежах Петрушківської сільської ради Звенигородського району Черкаської області» оприлюднена на офіційному веб-сайті Селищанської громади за посиланням: https://selyshenska-gromada.gov.ua/news/1691582909/ та опублікована у Єдиному реєстрі СЕО.

 

2. Оголошення про оприлюднення Заяви про визначення обсягу стратегічної екологічної оцінки проєкту, відповідно до вимог Закону України «Про СЕО», розміщено у громадських місцях (Додаток 1).

 

3. Відповідно листа Управління охорони здоров’я Черкаської обласної державної адміністрації зауваження та пропозиції до Заяви відсутні.

Управління екології та природних ресурсів Черкаської обласної державної адміністрації встановило ряд пропозицій щодо структури і наповненості Звіту.

 

4. Протягом громадського обговорення Заяви про визначення обсягу стратегічної екологічної оцінки проєкту «Детальний план території, з метою зміни цільового призначення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства на земельну ділянку (землі промисловості) для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель і споруд площею 1,0500 га, кадастровий номер 7122586700:04:001:0118 на території Селищенської сільської ради в адмінмежах Петрушківської сільської ради Звенигородського району Черкаської області»  зауваження та пропозицій від громадськості не надходили.

 

1. Зміст та основні цілі документа державного планування, його зв'язок з іншими документами державного планування

 

Основними міжнародними правовими документами щодо СЕО є Протокол про стратегічну екологічну оцінку (Протокол про СЕО) до Конвенції про оцінку впливу на навколишнє середовище у транскордонному контексті (Конвенція ЕСПО), ратифікований Верховною Радою України (№ 562-VIII від 01.07.2015), та Директива 2001/42/ЄС про оцінку впливу окремих планів і програм на навколишнє середовище, імплементація якої передбачена Угодою про асоціацію між Україною та ЄС.

Засади екологічної політики України визначені Законом України «Про основні засади (Стратегію) державної екологічної політики на період до 2030 року» (ухвалено Верховною Радою України 29.02.2019 року). В цьому законі СЕО згадується в основних принципах національної екологічної політики, інструментах реалізації національної екологічної політики та показниках ефективності Стратегії. Зокрема, одним з показників цілі 4 Стратегії «Інтеграція екологічної політики та вдосконалення системи інтегрованого екологічного управління».

У 2012 році Наказом Міністерства екології та природних ресурсів України (від 17.12.2012р. № 659) затверджено «Базовий план адаптації екологічного законодавства України до законодавства Європейського Союзу (Базовий план апроксимації)». Зокрема, відповідно до цього плану потрібно привести нормативно-правову базу України у відповідність до вимог «Директиви 2001/42/ЄC про оцінку впливу окремих планів та програм на навколишнє середовище».

21 лютого 2017 р. у Верховній Раді України було зареєстровано нову редакцію законопроекту «Про стратегічну екологічну оцінку» (реєстраційний № 6106). Метою законопроекту є встановлення сфери застосування та порядку здійснення стратегічної екологічної оцінки документів державного планування на довкілля. Законопроект, розроблений на виконання пункту 239 плану заходів з імплементації Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, спрямований на імплементацію Директиви 2001/42/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 27 червня 2001 р. про оцінку наслідків окремих планів та програм для довкілля.

Закон України «Про стратегічну екологічну оцінку» був ухвалений Верховною Радою України 20 березня 2018 року та 10 квітня 2018 року підписаний Президентом України. Даний Закон вступив в дію з 12 жовтня 2018 року.

Закон встановлює в Україні механізм стратегічної екологічної оцінки (СЕО), який діє в країнах Європейського Союзу та передбачає, що всі важливі документи, зокрема, державні програми, повинні, у першу чергу, проходити стратегічну екологічну оцінку з урахуванням необхідних імовірних ризиків тих чи інших дій для довкілля.

Відповідно до закону України про регулювання містобудівної діяльності, детальний план території є містобудівною документацією, що визначає планувальну організацію та розвиток території.

            Проект «Детальний план території, з метою зміни цільового призначення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства на земельну ділянку (землі промисловості) для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель і споруд площею 1,0500 га, кадастровий номер 7122586700:04:001:0118 на території Селищенської сільської ради в адмінмежах Петрушківської сільської ради Звенигородського району Черкаської області» виконано відповідно до Законів України:«Про Генеральну схему планування території України», «Про благоустрій населених пунктів», «Про землеустрій», «Про охорону культурної спадщини», «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про природно-заповідний фонд», нормативно-правових актів та нормативно - методичних положень Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово - комунального господарства.

Проектні рішення детального плану території прийняті з урахуванням чинного законодавства України в сфері містобудування, вимог державних будівельних норм і правил:

  • Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» зі змінами від 10.06.2023 № 3141--IX.;
  • Закону України «Про архітектурну діяльність»;
  • Земельного кодексу України зі змінами;
  • Водний кодекс України;
  • ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій»;
  • ДБН Б.1.1-14:2021 «Склад та зміст містобудівної документації на місцевому рівні»;
  • ДБН В.2.3-5:2018  «Вулиці та дороги населених пунктів»;
  • ДБН В.1.1-7:2016  «Пожежна безпека об’єктів будівництва. Загальні вимоги»;
  • ДСП № 173-96 «Державні санітарні правила планування та забудови населених пунктів».

Мета проекту:

- уточнення планувальної структури, функціонального призначення, параметрів забудови та організації території;

формування принципів планувальної організації території;

- визначення всіх планувальних обмежень використання території згідно з державними будівельними нормами та санітарно-гігієнічними нормами;

- визначення параметрів забудови окремих земельних ділянок;

- визначення містобудівних умов та обмежень;

- забезпечення комплексності забудови території;

- визначення напрямів, черговості та обсягів подальшої діяльності тощо.

При розробці Звіту з стратегічної екологічної оцінки проекту детального плану території були враховані документи:

- Основні засади (стратегія) державної екологічної політики України на період до 2030 року  (Закон України від 29.02.2019 № 2697-VIII);

- Національний план дій щодо боротьби з деградацією земель та опустелюванням (розпорядження Кабміну від 30.03.2016 № 271-р, постанова Кабміну від 04.12.2019 № 1065);

- Директива № 98/83/ЄС про якість води, призначеної для споживання людиною,  зі  змінами  і  доповненнями,  внесеними  Регламентом  (ЄС) № 1882/2003 і Регламентом (ЄС) 596/2009;

-  Директива № 2010/75/ЄС про промислові викиди;

-  Рамкова директива № 2008/98/ЄС Європейського парламенту та Ради від 19 листопада 2008р. "Про відходи»;

-  Директива Ради № 1999/31/ЄС від 26 квітня 1999 року "Про захоронення відходів";

- Національна стратегія управління відходами в Україні до2030роу (розпорядження Кабміну від 08.11.17 № 820);

- Національний план управління відходами до 2030 року (розпорядження Кабміну від 28.05.19 № 195);

- Постанова Кабінету Міністрів України від 4.03.2004 р. № 265 «Програми поводження з твердими побутовими відходами».

У відповідності до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», детальний план території (ДПТ) - містобудівна документація, що визначає планувальну організацію та розвиток території.

Проектні рішення детального плану території базовані на:

- врахуванні технологічних процесів;

- врахуванні існуючого рельєфу місцевості;

- врахуванні існуючих планувальних обмежень;

- побажаннях та вимогам замовника, визначених у завданні на розробку ДПТ та які будуть враховані при подальшій розробці робочих проектів;

- взаємозв'язках планувальної структури проекту з планувальною структурою існуючої забудови та з рішеннями чинного генерального плану. Детальним планом території розглядається сформована земельна ділянка, кадастровий номер 7122586700:04:001:0118, площею 1,0500га, яка розташована між населеними пунктами Петрушки та Галушки Селищної територіальної громади. Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, індексний номер 265587410 від 13.07.2021року, земельна ділянка перебуває у приватній власності. В межах земельної ділянки, в східній її частині розташовані дві будівлі складів для готової продукції та шість піролізних печі об’ємом по 20м3 кожна для виготовлення активованого вугілля. Потужність виробництва становить 35 тон на місяць.

Детальний план території розробляється з метою розподілу існуючої земельної ділянки з кадастровим номером 7122586700:04:001:0118, загальною площею 1,0500га, на дві земельні ділянки, площею 0,3945га та 0,6555га. Цільове призначення земельної ділянки площею 0,3945га передбачається змінити із цільового призначення 01.03 Для ведення особистого селянського господарства на цільове призначення, 11.02 Для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості. Земельну ділянку площею 0,6555га залишити без зміни цільового призначення та використовувати за цільовим призначенням 01.03 Для ведення особистого селянського господарства.

Також детальний план території розробляється з метою видачі містобудівних умов та обмежень для проектування об’єктів будівництва. В межах земельної ділянки, площею 0,3945га передбачається нове будівництво адміністративно-побутового корпусу та навісу.

2. Характеристика поточного стану довкілля

 

2.1 Загальна характеристика місцевостіСелищенська сільська об'єднана територіальна громада — об'єднана територіальна громада в Україні, в Звенигородському районі Черкаської області. Адміністративний центр — село Селище. Площа громади —91,91 км2, населення —2293 мешканці (на 2018 рік). Згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12.06.2020 № 728-р до складу громади була включені Завадівська, Квітчанська, Кошмаківська, Петрушківська, Черепинська сільські ради колишнього Корсунь -Шевченківського району та Журавська сільська рада колишнього Городищенського району . У складі громади 16 сіл: Вільхівчик, Глушки, Гута-Селицька, Журавка, Завадівка, Карашина, Квітки, Кошмак, Листивина, Миропілля, Петрушки, Селище, Сухини, Тараща, Тихі Верби, Черепин.

Детальний план території розробляється в межах існуючої сформованої земельної ділянки з кадастровим номером 7122586700:04:001:0118, площею 1,0500 па, яка розташована на території Селищенської сільської територіальної громади Звенигородського району Черкаської області, за межами населених пунктів с. Петрушки та с. Глушки . Село Петрушки розташоване в північно «західній стороні від межі ділянки, село Глушки розташоване в східній стороні від земельної ділянки . Відстань до населених пунктів складає більше одного кілометра.

 

 

Поряд із земельною ділянкою, яка розглядається детальним планом розташовані:

  • з північної сторони земельна ділянка з кадастровим номером 7122586700:04:001:0112;
  • із південно-західної сторони земельна ділянка з кадастровим номером 7122586700:04:001:0115;
  • із західної сторони земельні ділянки з кадастровими номерами 7122586700:04:001:0116, 7122586700:04:001:0109;
  • із південної сторони земельні земельні ділянки розпайованих земель з кадастровими номерами 7122586700:04:001:0117, 7122586700:02:006:0032, 7122586700:02:006:0031.

 

2.2 Кліматична характеристика місцевості

Метеорологічні  характеристики  і  коефіцієнти,  що  визначають  умови  розсіювання шкідливих речовин в атмосфері міста приведені в таблиці 2.1.

 Кліматична характеристика району наведена у таблиці 2.1.

 

 

Таблиця 2.1 - Кліматична характеристика району

Найменування характеристик

Величина

Коефіцієнт, що залежить від стратифікації атмосфери

200

Коефіцієнт рельєфу місцевості

1

Середня  температура  зовнішнього  повітря  найжаркішого місяця року, Т  °С

+ 21,3

Середня температура зовнішнього повітря  найхолоднішого місяця року,  Т °С

- 3,6

Середньорічна роза вітрів, %:

 

Пн

13,1

ПнС

10,0

С

15,2

ПдС

7,2

Пд

13,2

ПдЗ

12,4

З

12,1

ПнЗ

16,8

 

2.3 Інженерно-геологічна характеристика місцевості

В інженерно-геологічному відношенні проектована територія характеризується як придатна. Рельєф придатний для планування і забудови, не потребує  значних заходів з інженерної підготовки території. У цілому, по комплексу природних умов територія є перспективою для планування і забудови. При проектуванні конкретних об'єктів необхідно у відповідності з нормативними документами виконати для них повний комплекс інженерно-геологічних вишукувань.

Рельєф ділянки спокійний, має ухил у північно-західному напрямку і не передбачає значних обсягів робіт з організації  рельєфу шляхом вертикального планування.

На території проектування відсутні природні і штучні водотоки. Ґрунти ділянки будуть досліджені  на наступних етапах проектування.

Загалом природні умови для розміщення об’єкта проектування можна вважати сприятливими.

 

2.4 Загальна характеристика стану атмосферного повітря

За даними Головного управління статистики у Черкаській області в 2021 році викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел становили 47,7 тис. т, що на 3,7 тис. т менше у порівнянні з 2020 роком.

За останні п'ять років спостерігається динаміка скорочення викидів забруднюючих речовин в повітряний басейн області від стаціонарних джерел

(у 2016 році викиди в атмосферне повітря становили 52,3 тис. т, у 2021 – 47,7  тис. т).

Значний вклад у забруднення атмосферного повітря вносять пересувні джерела. До найпоширеніших забруднюючих речовин, відносяться: азоту діоксид, оксид вуглецю, діоксид сірки та речовини у вигляді суспендованих твердих частинок. Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел забруднення у Черкаського району надана в таблиці 2.2.

 

Табл. 2.2. Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел забруднення у регіоні по окремим населеним пунктам, тис. т

 

2000

2019

2020

2021

Всього по області

28,778

51,839

51,429

47,651

Звенигородський р-н

0,852

0,615

0,213

3,352

 

Обсяги викидів стаціонарними джерелами в атмосферне повітря, в тому числі по найпоширеніших речовинах (пил, діоксид сірки, діоксид азоту, оксид вуглецю) в цілому по області та в Звенигородському  районі, надана в таблиці 2.3.

 

 

 

Табл. 2.3 - Обсяги викидів стаціонарними джерелами в атмосферне повітря, в тому числі по найпоширеніших речовинах(пил, діоксид сірки, діоксид азоту, оксид вуглецю), тис. т.

 

Обсяги викидів, тонн

Збільшення / зменшення викидів
у 2020р. проти
 2019 р.,тонн

Розподіл, обсягів викидів,%

 

Викинуто в середньому одним підприємством, тонн

у 2020 р.

У %  до

2019 р.

Всього в т.ч.

47651,6

92,7

-3777,5

100

112,4

Звенигородський р-н

3352,3

130,4

781,5

7,0

56,8

           

У зв'язку з відсутністю стаціонарних постів спостережень в районі розташування підприємства величини фонових концентрацій в районі розміщення підприємства визначені розрахунковим методом й наведені в таблиці 2.4, згідно Витягу з офіційних реєстрів ЕкоСистеми

 

Таблиця 2.4 – Величини фонових концентрацій забруднюючих речовин.

п/п

Код ЗР

Назва шкідливої речовини

Фонове

забруднення, мг/м3

ГДК,

мг/м3

1

2902

Речовини у вигляді суспендованих твердих частинок

0.05

0.5

2

328

Сажа

0.06

0.15

3

301

‌Азоту діоксид

0.008

‌0.2

4

337

‌Вуглецю оксид

2,0

5

5

2754

‌Вуглеводні гpаничні С12-С19

0.4

1

6

410

Метан

20,0

50

 

2.5 Загальна характеристика водних ресурсів

По території Черкаської області протікає 1110 річок, найбільша з них р. Дніпро (в межах області – 150 км), 7 середніх річок: Рось, Тясмин, Гнилий Тікич, Гірський Тікич, Супій, Ятрань, Велика Вись, малі річки, струмки, ставки..

 

2.5.1Водозабезпеченість території та регіонів

Основними джерелами водопостачання області є Кременчуцьке водосховище, річки Гнилий Тікич, Рось, Тясмин та підземні водозабори.

 За даними звітності за формою 2-ТП (водгосп) загальний водозабір
в 2021 році становив 155,7 млн м3. У порівнянні з 2020 роком (168,8 млн м3) забір води зменшився на 13,1 млн м3.

Зміни обсягів забору води в 2021 році відбулися за рахунок зменшення водозабору з поверхневих джерел на 14,1 млн м3. При цьому, водозабір
з підземних джерел збільшився на 1,0 млн м3 у порівнянні з 2020 роком.

Використання води у 2021 році становило 115,4 млн м3, в тому числі:
на виробничі потреби – 73,1 млн м3, питні та санітарно-гігієнічні потреби –
24,0 млн м3, зрошення – 18,3 млн м3.

 

Динаміка забору свіжої води показана на рис. 2.1.

Рис. 2.1 -  Забір свіжої води, млн м3

 

 

2.5.2 Водокористування та водовідведення

У 2021 році в поверхневі водні об'єкти скинуто 81,6 млн м3 зворотних (стічних) вод, що на 6,4 млн м3 (8,5%) більше в порівнянні з 2020 роком  (75,2 млн м3).

Обсяги забору, використання та відведення води по басейнах річок Південного Бугу та р.Дніпро показані в табл.2.5.

 

 Табл. 2.5 -  Забір, використання та відведення води, млн м3

Назва водного об’єкту

Забрано води із природних водних об’єктів - всього

Використано води

Водовідведення у поверхневі водні об’єкти

всього

З них забруднених зворотних вод

Басейн р.Дніпро

129,3

96,7

67,8

2,823

Басейн р.П.Буг

26,4

18,7

13,8

1,311

Всього по області

155,7

115,4

81,6

4,134

 

2.6 Загальна  характеристика біорізноманіття

2.6.1 Загальна характеристика рослинного світу

Черкаська область розташована на східноєвропейській рівнині, в басейні середньої течії Дніпра. За фізико-географічними, кліматичними і ґрунтовими ознаками територія області належить до лісостепової природно-кліматичної зони і відноситься до малолісних регіонів України.  Рельєф області – горбиста, пересічена ярами та балками, рівнина.

Черкаська область, маючи площу 20,9 тис. га, належить до малолісних регіонів України: загальна площа лісового фонду області – 338,6 тис. га, в тому числі вкритих лісом – 322,4 тис. га, тобто лісистість становить 15,4 %, при оптимальній лісистості – 16%. Розподіл земель лісогосподарського призначення представлений в таблиці 2.5.

 

Таблиці 2.5 – Землі лісогосподарського призначення

№ п/п

Показники

Одиниці виміри

Кількість

1

Загальна площа земель лісогосподарського призначення

тис. га

338,6

 

У тому числі:

 

 

2.1

державних лісогосподарських підприємств

тис. га

279,9

 

Комунальних лісогосподарських підприємств

тис.га

58,7

2.2

Власників лісів

 

Не наданих у користування (землі запасу)

3

Площа земель лісогосподарського призначення, що вкрита лісовою рослинністю

тис.га

322,4

4

Лісистість (відношення покритої лісом площі до загальної площі регіону)

%

15,4

 

Ліси на території області розташовані нерівномірно. Найбільше розповсюдження вони отримали в Черкаському (37,8%), Канівському (31,9%), Смілянському (25,8%), Чигиринському (23,2%), Корсунь-Шевченківському (21,6%) і Городищенському (19,1%) адміністративних районах. Найменший відсоток лісистості в Жашківському (2,5%), Драбівському (2,7%), Чорнобаївському (4,8%), Христинівському (6,5%) районах.

В Черкаській області нараховується 334 види судинних рослин (17% флори області), що знаходяться під загрозою зникнення. Серед них 89 видів занесених до Червоної книги України,             14 включені в додаток І Бернської Конвенції, 7 охороняються в Європі – Європейський Червоний список, 3 – у всесвітньому масштабі.

 

2.6.2 Загальна характеристика тваринного світу

Геопросторове положення Черкаської області в лісостеповій зоні зумовлює розмаїття видового складу широколистянолісових, північностепових, поширення наявних акліматизованих і синантропних видів. Це підтверджується наявністю на території Черкащини хребетних тварин 410-420 видів, з яких 66 видів ссавців, близько 280 видів птахів, 9 видів плазунів, 11 видів земноводних, 51 видів риб, 57 видів молюсків.

З метою збереження біологічного різноманіття в регіоні охороняється 81 вид тварин, з них: 67 видів тварин занесені до Червоної книги України, в тому числі, 3 види входять до Європейського Червоного списку, 8 видів охороняється Бернською конвенцією, 10 видів Афро-євразійським договором по мігруючим видам (AEWA), 4 види Конвенцією про міжнародну торгівлю видами дикої флори та фауни (CITЕS).

 

2.7 Природні території та об’єкти, що підлягають особливій охороні

З метою збереження та відтворення типових та унікальних природних комплексів, біотичного і ландшафтного різноманіття, формування національної екомережі в області ведеться активна робота зі створення нових і розширенню меж існуючих територій та об’єктів природно-заповідного фонду.

Станом на 31.12.2019 природно-заповідний фонд області нараховував 556 територій та об’єктів природно-заповідного фонду загальною площею 75826,8487 га (фактична площа становить 64629,5904 га), з них: 22 – загальнодержавного та 534 – місцевого значення. Показник заповідності становив 3,1 %.

 

2.6 Земельні ресурси та ґрунти

2.6.1 Структура та стан земель

Із загальної площі Черкаської області (2 091,6 тис. га) сільськогосподарські землі складають 1 486,88 тис. га, в тому числі сільськогосподарські угіддя 1 451,0 тис. га, з них: рілля – 1 272,0 тис. га, перелоги – 8,5 тис. га, багаторічні насадження – 27,3 тис. га, сіножаті та пасовища – 143,2тис.га.

Ґрунти Черкаської області вважаються найбільш продуктивними в Україні, однак за деякими агрохімічними параметрами вони поступаються ґрунтам східних і південних областей. Порівняно менший вміст елементів живлення гумусу та підвищена кислотність компенсуються більш сприятливими кліматичними умовами, особливо в період вегетації сільськогосподарських культур. У ґрунтовому покриві області переважають чорноземи типові та чорноземи сильно реградовані, які займають 53,7%. Темно-сірі опідзолені і реградовані ґрунти та чорноземи опідзолені і слабо реградовані займають 28,9%, а світло-сірі і сірі опідзолені ґрунти – 7,3%.

 

Таблиця 2.6 - Якість ґрунтів сільськогосподарського призначення в межах Черкаської області

Район

Вміст гумусу, %

Середньозважений вміст азоту, мг/кг

Вміст фосфору, мг/кг

Вміст калію, мг/гк

% кислих грунтів (рН 4-5,5)

Еколого агрохімічна оцінка, бал

Черкаський (К.Шевченківський)  

2,30

85,9

146,0

70,0

30,5

51,1

По області

3,05

120,5

129,0

83,9

20,9

55,3

 

 Сучасний стан використання земельних ресурсів області не відповідає вимогам раціонального природокористування. Порушено екологічно допустиме співвідношення площ ріллі, природних кормових угідь, що негативно впливає на стійкість агроландшафту. Сільськогосподарська освоєність земель перевищує екологічно допустиму, і протягом років залишилась майже незмінною. Так, у складі сільськогосподарських угідь області зосереджено 520,7 тис. га або 40 % особливо цінних земель, в тому числі рілля –514,6 тис. га (43,8 %) від обслідуваної площі. Нераціональна система землекористування призвела до тяжких екологічних наслідків, а саме: наявності таких проявів деградації земель як ерозія, техногенне забруднення, вторинне осолонцювання, підтоплення та зсуви ґрунтів.

 

2.7 Надра

За даними Державної служби геології та надр України станом на 01.01.2021 в Черкаській області налічувалося 284 родовища корисних копалин (в тому числі 6 об’єктів обліку комплексних родовищ), з них розробляється – 90.

Черкаська область в геоструктурному відношенні розташована в межах області тріщинних вод Українського щита та Дніпровсько-Донецького артезіанського басейну. Основні водоносні горизонти підземних питних і технічних вод приурочені до четвертинних, алювіальних та алювіально- флювіогляціальних відкладів середнього відділу четвертинної системи, представлених пісками, крейдяних відкладів, представлених піщано- гравійними відкладами, відкладів тріщинуватої зони кристалічних порід докембрію, представлених мігматитами, гранітами.

За хімічним складом води гідрокарбонатні кальцієво-магнієві.  За інформацією Державної служби геології та надр України станом на 01.01.2020 на території області розвідані та взяті на облік 74 родовища прісних підземних вод, з яких розробляються 38. 

Основним водним об’єктом на території Черкаської області є Кременчуцьке водосховище з довжиною берегової лінії (у межах області) 543,7 км. Береги, що піддаються розмиву, мають загальну довжину 117,5 км. Серед них ерозійні береги (ті, що зазнають руйнування під впливом течії) загальна довжина 39,7 км, знаходяться у верховій частині водосховища.

Найбільшого розмиву зазнають ділянки обох берегів в межах Канівського і Черкаського районів: нижче с. Пекарі, навпроти острова Просеред, в районі гирла р. Рось; а також біля притоки "Стара Рось", поблизу с. Прохорівка і гирла протоки Оріхівка; поблизу колишньої пристані "Тубільці". 

Загальна площа земель, втрачених у 2020 році внаслідок переформування берегів Кременчуцького водосховища в межах Черкаської області становила 0,61 га, з них 0,55 га – землі державного лісового фонду, 0,04 га – багаторічні насадження і 0,02 га – пасовища.

 

2.8 Структура утворення та накопичення відходів

Відходи є одним з найбільш вагомих факторів забруднення навколишнього середовища і негативного впливу на всі компоненти довкілля.

За даними Головного управління статистики у Черкаській області наявність відходів I-IV класів небезпеки на кінець року в області складає 1979,8 тис. т (за формою статистичної звітності № 1- відходи).

За статистичними даними у 2019 р. обсяг утворення відходів І класу небезпеки склав 0,127 тис. т; ІІ класу небезпеки – 0,283 тис. т; ІІІ класу небезпеки – 0,411 тис. т; ІV класу небезпеки – 1258,515 тис. т.

 

2.9  Природно-заповідний фонд Звенигородського району

Станом на 2023 рік на території Черкаського району нараховується 208 об’єктів природно-заповідного фонду. Показник заповідності Черкаського району (відсоток площі об’єктів природно- заповідного фонду до площі району) складає 6,4 %, при середньому по області – 3,4%.

В безпосередній близькості до ділянки детального плану знаходиться державне заповідне урочище – Баня, яке розташоване у с.Петрушки. Відповідно до рішення Обл.ради від 08.04.00р. № 15-4, встановлено охоронний режим даного обєкту. Площя урочища - 1,7га. Це є місцевість в заплаві давньої річки з великим пагорбом, з-під якого витікає джерело, вода якого має цілющі властивості.

 

2.10 Стан здоров’я населення Звенигородського району

За даними Комунального закладу "Черкаський обласний інформаційно-аналітичний центр медичної статистики" у 2020 році показник загальної захворюваності всього населення становить 12661,8 на 10 тис. всього населення (2019 – 16146,6) (Україна 2017 – 17137,7). Відмічається зниження показника загальної захворюваності населення на 21,6%.

Показник первинної захворюваності за 2020 рік становить 4960,1 на 10 тис. всього населення (2019 – 6183,4) (Україна 2017 – 6274,8), показник знизився 19,8% у порівнянні з 2019 роком. 

У структурі загальної захворюваності всього населення переважають хронічні хвороби (системи кровообігу, органів дихання, органів травлення, кістково-м’язової та сечостатевої системи).

Хвороби органів дихання займають друге рангове місце в структурі агальної захворюваності всього населення (у 2020 році – 22,1%, у 2019 році – 19,6%, у 2018 році – 18,7%, у 2017 році – 18,1%; у 2016 році – 19,23%) та перше рангове місце у структурі первинної захворюваності всього населення (у 2020 році – 49,5%, у 2019 році – 44,2%, у 2018 році – 43,1%, у 2017 році - 42,76%, у 2016 році – 44,76%).

В 2020 році в порівнянні з 2019 роком показники захворюваності на 10 тис. населення зменшилися:

– на хвороби систем кровообігу з 4662,8 до 3487,2;

– на хвороби органів дихання з 3158,3 до 2793,3;

– на хвороби органів травлення з 1490,7 до 1164,9;

– на хвороби кістково-м'язової системи з 1104,0 до 867,8;

– на хвороби сечостатевої системи з 948,8 до 713,0.

Загальна захворюваність дорослого населення має тенденцію до зниження (2020 – 12665,6; 2019 – 15879,6 на 10 тис. дорослого населення) – зниження показника на 20,2% (Україна 2017 – 17159,9). Зниження показників загальної захворюваності дорослого населення відмічається по всі класах хвороб, крім класу "Хвороби органів дихання". 

Показник первинної захворюваності дорослого населення у 2020 році знизився і становить 4054,5 на 10 тис. всього населення (2019 – 4672,3).

Перше місце в структурі первинної захворюваності дорослого населення, як і раніше, займають хвороби органів дихання.

Показник загальної захворюваності серед дітей віком 0-17 років за 2020 рік становила 12642,4 проти 17496,1 на 10 тис. відповідного населення у 2019 році (Україна 2017 – 17476,7), зниження показника на 27,7%.

Первинна захворюваність дітей 0-17 років також знизилася на 30,9% переважно за рахунок хвороб органів дихання, інфекційних хвороб та карантину з приводу COVID-19. 

 

 

2.11 Прогнозні зміни поточного стану довкілля, у тому числі здоров’я населення, якщо документ державного планування не буде затверджено

 

При відсутності реалізації планувальних рішень - не буде досягнуто визначені цілі, що може призвести до здійснення хаотичного неупорядкованого та безгосподарського використання території населеного пункту, що, у свою чергу, може бути підставою для виникнення додаткових джерел захворюваності, нерегульованого виникнення джерел забруднення та викидів забруднюючих речовин до атмосферного повітря, відсутності упорядкованої системи поводження з відходами.

Позитивним наслідком реалізації передбачених планувальних рішень є:

 – обґрунтування стратегії планування і забудови території населеного пункту;

– обґрунтування майбутніх потреб і визначення переважних напрямів використання територій; – визначення напрямів сталого розвитку ділянки планування;

 – планування, забудови та іншого використання територій з дотриманням вимог містобудівного, санітарного, екологічного, природоохоронного, протипожежного та іншого законодавства, урахуванням державних, громадських і приватних інтересів;

– визначення принципів і напрямів планувальної організації та функціонального призначення території;

– розробка пропозиції щодо удосконалення системи обслуговування населення, вуличної та дорожньої мережі, інженерного обладнання території; – встановлення режиму забудови територій, на яких передбачено провадження містобудівної діяльності;

 – оцінка потреби в підприємствах і закладах обслуговування населення, місце їх розташування;

 – розробка заходів щодо забезпечення охорони навколишнього природного середовища;

– визначення територій, що мають особливу екологічну, рекреаційно-оздоровчу, наукову, естетичну, історико-культурну цінність, встановлення передбачених законодавством обмежень на їх планування, забудову та інше використання;

– визначення санітарно-захисних зон, режиму дотримання вимог законодавства в прибережній захисній смузі, сприятливих умов шляхом комплексного благоустрою та озеленення території.

 

3 Характеристика стану довкілля, умов життєдіяльності населення та стану його здоров’я на територіях, які ймовірно зазнають впливу

 

Детальний план території розроблений для визначення планувальної структури і функціонального призначення, параметрів забудови, формування принципів планувальної організації, встановлення ліній регулювання забудови, виявлення усіх планувальних обмежень, використання території згідно з державними будівельними та санітарно-гігієнічними нормами, визначення містобудівних умов та обмежень з врахуванням інвестиційних намірів, подальшого освоєння.

Детальним планом території розглядається сформована земельна ділянка, кадастровий номер 7122586700:04:001:0118, площею 1,0500га, яка розташована між населеними пунктами Петрушки та Галушки Селищної територіальної громади. Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, індексний номер 265587410 від 13.07.2021року, земельна ділянка перебуває у приватній власності. В межах земельної ділянки, в східній її частині розташовані дві будівлі складів для готової продукції та шість піролізних печі об’ємом по 20м3 кожна для виготовлення активованого вугілля. Потужність виробництва становить 35 тон на місяць.

Детальний план території розробляється з метою розподілу існуючої земельної ділянки з кадастровим номером 7122586700:04:001:0118, загальною площею 1,0500га, на дві земельні ділянки, площею 0,3945га та 0,6555га. Цільове призначення земельної ділянки площею 0,3945га передбачається змінити із цільового призначення 01.03 Для ведення особистого селянського господарства на цільове призначення, 11.02 Для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості. Земельну ділянку площею 0,6555га залишити без зміни цільового призначення та використовувати за цільовим призначенням 01.03 Для ведення особистого селянського господарства.

Також детальний план території розробляється з метою видачі містобудівних умов та обмежень для проектування об’єктів будівництва. В межах земельної ділянки, площею 0,3945га передбачається нове будівництво адміністративно-побутового корпусу та навісу.

 

 

 

 

Таблиця 3.1 - Оцінка ймовірного впливу планованої діяльності на довкілля відповідно до контрольного переліку

Наслідки від реалізація планованої діяльності:

Негативний вплив

Пом'якшення

існуючої

ситуації

Так

Ймовірно

Ні

Атмосферне повітря

1.

Збільшення викидів забруднюючих речовин від стаціонарних джерел

+

 

 

 

2.

Збільшення викидів забруднюючих речовин від пересувних джерел

+

 

 

 

3.

Погіршення якості атмосферного повітря

 

 

+

 

4.

Появу джерел неприємних запахів

 

 

+

 

5.

Зміни повітряних потоків, вологості, температури або ж будь-які локальні чи регіональні зміни клімату

 

 

+

 

Водні ресурси

6.

Збільшення обсягів скидів у поверхневі води

 

 

+

 

7.

Будь-які зміни якості поверхневих вод (зокрема таких показників як температура, розчинений кисень, прозорість, але не обмежуючись ними)

 

 

+

 

8.

Збільшення скидання шахтних і кар’єрних вод у водні об’єкти

 

 

+

 

9.

Значне зменшення кількості вод, що використовуються для водопостачання населенню

 

 

+

 

10.

Збільшення навантаження на каналізаційні системи та погіршення якості очистки стічних вод

 

 

+

 

11.

Появу загроз для людей і матеріальних об’єктів, пов’язаних з водою (зокрема таких, як паводки або підтоплення)

 

 

+

 

12.

Зміни напрямів і швидкості течії поверхневих вод або зміни обсягів води будь-якого поверхневого водного об’єкту

 

 

+

 

13.

Порушення гідрологічного та гідрохімічного режиму малих річок регіону?

 

 

+

 

14.

Зміни напряму або швидкості потоків підземних вод

 

 

+

 

15.

Зміни обсягів підземних вод (шляхом відбору чи скидів або ж шляхом порушення водоносних горизонтів)

 

 

+

 

16.

Забруднення підземних водоносних горизонтів

 

 

+

 

Відходи

17.

Збільшення кількості утворюваних твердих побутових відходів

+

 

 

 

18.

Збільшення кількості утворюваних чи накопичених промислових відходів IV класу небезпеки

+

 

 

 

19.

Збільшення кількості відходів I- III класу небезпеки

+

 

 

 

20.

Спорудження еколого- небезпечних об’єктів поводження з відходами

 

 

+

 

21.

Утворення або накопичення радіоактивних відходів

 

 

+

 

Земельні ресурси

22.

Порушення, переміщення, ущільнення ґрунтового шару

+

 

 

 

23.

Будь-яке посилення вітрової або водної ерозії ґрунтів

 

 

+

 

24.

Зміни в топографії або в характеристиках рельєфу

 

 

+

 

25.

Появу таких загроз, як землетруси, зсуви, селеві потоки, провали землі та інші подібні загрози через нестабільність літогенної основи або зміни геологічної структури

 

 

+

 

26.

Суттєві зміни в структурі земельного фонду, чинній або планованій практиці використання земель

 

+

 

 

27.

Виникнення конфліктів між ухваленими цілями ДДП та цілями місцевих громад

 

 

 

+

 

Біорізноманіття та рекреаційні зони

28.

Негативний вплив на об’єкти природно-заповідного фонду (зменшення площ, початок небезпечної діяльності у безпосередній близькості або на їх території тощо)

 

 

+

 

29.

Зміни у кількості видів рослин або тварин, їхній чисельності або територіальному представництві

 

 

+

 

30.

Збільшення площ зернових культур або сільськогосподарських угідь в цілому

 

 

+

 

31.

Порушення або деградацію середовищ існування диких видів тварин

 

 

+

 

32.

Будь-який вплив на кількість і якість наявних рекреаційних можливостей?

 

 

+

 

33.

Будь-який вплив на наявні об’єкти історико-культурної спадщини

 

 

+

 

34.

Інші негативні впливи на естетичні показники об’єктів довкілля (перепони для публічного огляду мальовничих краєвидів, появу естетично прийнятих місць, руйнування пам’ятників природи тощо)

 

 

+

 

Населення та інфраструктура

35.

Зміни в локалізації, розміщенні, щільності, та зростанні кількості населення будь-якої території

 

 

+

 

36.

Вплив на нинішній стан забезпечення житлом або виникнення нових потреб у житлі

 

 

+

 

37.

Суттєвий вплив на нинішню транспортну систему. Зміни в структурі транспортних потоків

 

 

+

 

38.

Необхідність будівництва нових об’єктів для забезпечення транспортних сполучень

 

 

+

 

39.

Потреби нових або суттєвий вплив на наявні комунальні послуги

 

 

+

 

40.

Появу будь-яких реальних або потенційних загроз для здоров’я людей

 

 

+

 

Екологічне управління та моніторинг

41.

Послаблення правових і економічних механізмів контролю в галузі екологічної безпеки

 

 

+

 

42.

Погіршення екологічного моніторингу

 

 

+

 

43.

Усунення наявних механізмів впливу органів місцевого самоврядування на процеси техногенного навантаження

 

 

+

 

44.

Стимулювання розвитку екологічно небезпечних галузей виробництва

 

 

+

 

Інше

45.

Підвищення рівня використання будь-якого виду природних ресурсів

 

 

+

 

46.

Суттєве вилучення будь-якого не відновлюваного ресурсу

 

 

+

 

47.

Збільшення споживання значних обсягів палива або енергії

 

 

+

 

48.

Суттєве порушення якості природного середовища

 

 

+

 

49.

Появу можливостей досягнення короткотермінових цілей, які ускладнюватимуть досягнення довготривалих цілей у майбутньому

 

 

+

 

50.

Такі впливи на довкілля або здоров’я людей, які самі по собі будуть значними, але у сукупності викличуть значний негативний екологічний ефект, що матиме значний негативний прямий або опосередкований вплив на добробут людей

 

 

+

 

 

3.1 Ймовірний вплив на компоненти довкілля:

В процесі проведення будівельних робіт буде відбуватися тимчасовий вплив на навколишнє середовище (атмосферне повітря, водне середовище, ґрунти, рослинний та тваринний світ):

-           Вплив на атмосферне повітря пов'язаний із забрудненням повітряного басейну пилом і продуктами спалювання пального при роботі будівельної техніки та автотранспорту, при проведенні зварювальних та фарбувальних  робіт.

-           Негативний вплив на земельні ресурси пов'язаний з порушенням ґрунтового покрову будівельною технікою, можливим забрудненням ґрунтів будівельним сміттям і паливо-мастильними матеріалами.

-           Вплив на поверхневі та підземні води можливий при аварійних проливах палива працюючими механізмами.

-           Вплив на рослинний та тваринний світ можливий при знесенні під час будівництва дерев та кущів.

Серед джерел негативного впливу на навколишнє середовище при експлуатації об'єкта планованої діяльності  можливі наступні:

- на геологічне середовище – не впливає, будівництво здійснюється відповідно до результатів інженерно-геологічних досліджень, виконуються всі необхідні підготовчі та попереджуючі роботи. Виконуються заходи по технічній експлуатації об’єкта;

- на повітряне середовище – джерелами утворення шкідливих речовин є шість піролізних печі об’ємом по 20м3 кожна .

- фізичні фактори – джерела вібрації, ультразвуку, електромагнітних та іонізуючих випромінювань, статичної електрики на об’єкті відсутні.

- на водні об’єкти – не впливає, скиди стічних вод в відкриті водойми відсутні, джерелом водопостачання служить привозна вода. Водовідведення побутових стоків виконується у вигрібї. Відведення опадових вод з покрівлі передбачається через водоприймальні лотки елементів мощення.

- на мiкроклiмат – не впливає;

- на ґрунти – не впливає, верхній родючий шар ґрунту знімається і в подальшому буде використовуватись на ділянках озеленення, після закінчення будівництва виконується комплексний благоустрій території.

- на тваринний i рослинний світ – не впливає. На території, що відведена під забудову заповідні зони та ландшафтні парки відсутні. Після закінчення будівельних робіт територія озеленяється та упорядковується.

- на соціальне середовище – позитивний,  створення робочих місць.

Вплив під час експлуатації буде носити тривалий характер – протягом усього періоду експлуатації об’єкта.

Аварійна ситуація пов'язана з виникненням пожежі може призвести до забруднення повітряного середовища, загибелі людей. Серед забруднюючих речовин, що можуть виділятися під час пожежі будуть продукти згоряння органіки, пластикових виробів з облаштування приміщень. Вплив буде носити тимчасовий характер.

аналіз впливу рішень дЕтального плану територій на клімат

Відповідно до рекомендацій Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 03.03.2020 № 26/1.4-11.3-5650 «Рекомендації щодо включення кліматичних питань до документів державного планування» проведено аналіз впливу рішень ДПТ на клімат.

 

Аналіз впливу на клімат внаслідок виконання ДДП

Розгляд компонента

Специфіка

Питання впливу на клімат внаслідок

виконання ДДП

Негативні наслідки, що збільшують вплив на клімат, а саме – збільшують викиди та зменшують поглинання ПГ – тимчасові на етапі будівельних робіт.

Позитивні наслідки, що зменшують викиди та збільшують поглинання ПГ:

Збільшення поглинання ПГ – за рахунок комплексного  озеленення території проєктуємого об'єкту

Додаткові джерела інформації, що мають бути розглянуті для належної оцінки впливу на клімат

 

Для проведення стратегічної екологічної оцінки було використано дані земельного кадастру, дані статистичних звітностей щодо використаних видів енергії для забезпечення енергопостачання населеного пункту та дані щодо викидів в атмосферне повітря надані суб’єктами господарювання

Особливості розгляду заходів, які передбачається розглянути для запобігання, зменшення та пом’якшення негативних наслідків виконання ДДП

 

 

Задля зменшення викидів парникових газів необхідно передбачати комплекс адміністративно-організаційних заходів, які стимулюють зменшення викидів СО2, які включають в себе наступні завдання:

- розроблення енергетичних сертифікатів для будівель, які враховуватимуться при проведенні капітальних ремонтів, оптимізації схеми теплопостачання, проведенні інформаційно-роз'яснювальної роботи і т. ін.;

- уведення у практику так званих «зелених закупівель», коли при проведенні будь-яких закупівель із бюджету населеного пункту, бюджетів комунальних підприємств, бюджетних організацій перевага буде віддаватися разом з іншими критеріями тим організаціям / продукції / обладнанню, які сприятимуть зменшенню викидів СО2;

- дотримання вимог щодо енергоефективності при новому будівництві та під час проведення реконструкцій громадських та житлових будівель;

- налагодження роботи діагностичного пункту для контролю викидів транспортних засобів.

 

4 Екологічні проблеми, у тому числі ризики впливу на здоров’я населення

 

Безперечно, деякий негативний вплив здійснюється під час будівництва та експлуатації об’єкту, але за умови виконання проектних рішень та заходів відповідно до природоохоронних вимог, шкідливий вплив від об’єкту є в межах норм і не погіршує стан навколишнього природного середовища та не має істотного впливу на погіршення здоров’я людей.

До залишкових впливів на навколишнє середовище відносяться:

  • Викиди в атмосферне повітря ЗР.
  • Утворення відходів.

Комплексний аналіз реалізованих і потенційно можливих, позитивних і негативних особливостей території (SWOT-аналіз), наведений у таблиці 4.1.

 

 

 

Таблиця 4.1 -  SWOT-аналіз реалізованих і потенційно можливих, позитивних і негативних особливостей

Сильні сторони

Слабкі сторони

Виробничий процес, що відповідає міжнародним стандартам

Забруднення атмосферного повітря

Відсутність суттєвих екологічних впливів

на навколишнє середовище (великих

промислових підприємств тощо).

Утворення відходів

Досвід розроблення та реалізації природоохоронних заходів на підприємстві

 

Додаткове водоспоживання

Можливості

Загрози

Ефективна функціонально-планувальна

організація території

Підвищення рівня захворюваності

Комплексна організація в сфері

поводження з відходами.

Погіршення якості атмосферного повітря

Благоустрій території

Виникнення аварійних ситуацій

5 Зобов’язання у сфері  охорони довкілля

 З метою охорони й оздоровлення навколишнього середовища у проекті рекомендовано виконати ряд планувальних і технічних заходів. Намічений комплекс заходів повинен реалізовуватись через дію законів України щодо екологічного стану та санітарно-епідеміологічного контролю території, місцевого самоуправління.

 В процесі стратегічної екологічної оцінки проекту «Детальний план території, з метою зміни цільового призначення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства на земельну ділянку (землі промисловості) для розміщення та експлуатації основних , підсобних і допоміжних будівель та споруд площею 1,0500 га, кадастровий номер 7122586700:04:001:0118 на території Селищенської сільської ради в адмінмежах Петрушківської сільської ради Звенигородського району Черкаської області», було розглянуто регіональні і місцеві програми, що містять екологічні цілі та відповідні завдання у сфері охорони здоров’я та соціально-економічного розвитку які стосуються території проектування. Результати аналізу відображені нижче у таблиці 5.1.

 

Таблиця 5.1 - Цілі державної політики та їх відображення в проекті

Завдання, цілі, пріоритети та напрямки розвитку визначені місцевими програмами розвитку

Відповідність рішень даного проекту містобудівної документації цілям та завданням встановленим на місцевому рівні

Основні засади (стратегія) державної екологічної політики України на період до 2030 року

(Закон України від 28.02.2019 № 2697-VIII)

Національний план дій з охорони навколишнього природного середовища на період до 2025 року (розпорядження Кабінету Міністрів України від 21.04.2021  № 443-р);

 

Стабілізація екологічної ситуації шляхом закріплення змін у системі державного управління,  удосконалення систем екологічного обліку та контролю, впровадження фінансово-економічних механізмів стимулювання екологічно орієнтованих структурних перетворень в економіці,

поширення екологічних знань, а також підвищення екологічної свідомості суспільства, інформатизація сфери охорони навколишнього природного середовища та природокористування усіх рівнів

Національний план дій щодо боротьби здеградацією земель та опустелюванням (розпорядження Кабміну від 30.03.2016 № 271-р, постанова Кабміну від 04.12.2019 № 1065)

Удосконалення державної системи моніторингу довкілля, у тому числі земель (включаючи великомасштабні ґрунтові обстеження та агрохімпаспортизацію), лісів і вод, удосконалення функціонування державних земельного, лісового та водного кадастрів, забезпечення землеустрою в частині розроблення відповідної документації в галузі охорони земель та здійснення передбачених нею заходів, а також лісовпорядкування;

Раціональне використання природних ресурсів, боротьби з деградацією земель та опустелюванням

Директива № 2008/50/ЄС про якість атмосферного повітря та чистіше

повітря для Європи

Директива № 2010/75/ЄС про промислові викиди

З метою захисту здоров’я людини та навколишнього природного середовища в цілому, особливо важливо боротися з викидами забруднюючих речовин у їх джерелах, а також визначити і впровадити найбільш ефективні заходи зі зменшення викидів на місцевому, національному рівнях та рівні Співтовариства. Отже, потрібно уникати, попереджати чи зменшувати викиди шкідливих речовин в повітря, а також встановити відповідні цілі щодо якості атмосферного повітря, беручи до уваги відповідні стандарти Всесвітньої Організації Охорони здоров’я, настанови та програми.

Розробка заходів щодо зниження рівня викидів забруднюючих речовин, обмеження викидів забруднюючих речовин двигунами транспортних засобів

Директива № 98/83/ЄС про якість води, призначеної для споживання

людиною,  зі  змінами  і  доповненнями,  внесеними  Регламентом  (ЄС) № 1882/2003 і Регламентом (ЄС) 596/2009

покращення  забезпечення  населення  району питною  водою  нормативної  якості  в  межах науково обґрунтованих нормативів (норм) питного водопостачання; реконструкція та розвиток водопровідно-каналізаційної  мережі,  підвищення  ефективності  та надійності її  функціонування;  поліпшення  на  цій  основі  стану здоров'я  населення та оздоровлення соціально-екологічної ситуації в районі; відновлення, охорона та раціональне використання джерел питного водопостачання.

 

 

передбачені заходи щодо попередження   забруднення    джерел    питного    водопостачання, забезпечення  їх відповідності санітарно-епідеміологічним вимогам

Рамкова директива № 2008/98/ЄС Європейського парламенту та Ради

від 19 листопада 2008р. "Про відходи»

 

 Директива Ради № 1999/31/ЄС від 26 квітня 1999 року

"Про захоронення відходів"

 

Національнастратегія управління відходами в Україні до 2030року (розпорядження Кабміну від 08.11.17 № 820)

 

Національний план управління відходами до 2030 року (розпорядження Кабміну від 28.05.19 № 195)

 

Програми поводження з твердими побутовими відходами»

 (постанова Кабінету Міністрів України від 4.03.2004 р. № 265)

Створення умов, що сприятимуть забезпеченню повного збирання, перевезення, утилізації, знешкодження та захоронення побутових відходів і обмеження їх шкідливого впливу на навколишнє природне середовище  та здоров’я людини

поетапне впровадження роздільного збирання побутових відходів із наступним використанням частини їх компонентів, як вторинної сировини.

Директива № 2003/4/ЄС

про доступ громадськості до екологічної інформації

Загальні вимоги щодо доступу до публічної інформації за запитами, а також щодо розповсюдження публічної інформації.

Вся інформація щодо екологічних питань виконання Детального плану,  знаходить у вільному доступу

План заходів щодо виконання Концепції реалізації державної політики у сфері зміни клімату на період до 2030 року

 

Директива 2003/87/ЄC щодо заснування схеми для зменшення викидів в атмосферу парникових газів, торгуючи в межах Співтовариства та про внесення змін до Директиви Ради 96/61/ЄС

Умови і зміст дозволу на викиди парникових газів

проект ДДП містить інформацію щодо впливу діяльності на кліматичні характеристики райну

Рамкова директива № 2008/98/ЄС Європейського парламенту та Ради

від 19 листопада 2008р. "Про відходи та скасування деяких Директив"; Директива Ради № 1999/31/ЄС від 26 квітня 1999 року "Про захоронення

відходів";

запобігання утворення відходів (у т.ч. про зменшення вмісту шкідливих речовин у відходах) та введення розширеної відповідальності виробника; • плани управління відходами та програми запобігання утворенню відходів.

включені питання щодо поводження з віходами, які утворюватимуться в процесі діяльності

Конвенція про біологічне різноманіття, підписану від імені України

11 червня 1992 року у м. Ріо-де-Жанейро (Бразилія) і (ратифіковано Верховноюрадою України 29 листопада 1994

основною   вимогою   щодо   збереження
біологічного   різноманіття   є  збереження  in-situ  екосистем  і природних місць мешкання,  підтримка  і  відновлення  життєздатних
популяцій  видів  у  їх  природних  умовах,  відзначаючи далі,  що прийняття заходів ex-situ, 

проект ДДП містить заходи щодо збереження рослинного і тваринного світу

     

 

 

6 Опис наслідків для довкілля

Основні ймовірні наслідки виконання документа державного планування для довкілля, у тому числі для здоров’я населення, які розглядаються у процесі здійснення стратегічної екологічної оцінки, включають такі аспекти:

- якість атмосферного повітря (зокрема, викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від піролізних печей, які використовуються для виготовлення активованого вугілля);

- стан ґрунтів (вплив відсутній);

- якість водних ресурсів (не впливає, скиди стічних вод в відкриті водойми відсутні);

- біорізноманіття (на території, ДПТ заповідні зони та ландшафтні парки відсутні);

 

Оцінка ймовірних наслідків для довкілля передбачає характеристику можливого впливу на здоров’я населення внаслідок потенційного забруднення компонентів довкілля і зменшення негативного впливу на здоров’я населення внаслідок удосконалення системи поводження з відходами в області.

 

 

 

 

 

 

Таблиця 6.1 – Опис наслідків планованої діяльності на довкілля відповідно до контрольного переліку

Наслідки від реалізація планованої діяльності:

Негативний вплив

Пом'якшення

існуючої

ситуації

Так

Ймовірно

Ні

Атмосферне повітря

1.

Збільшення викидів забруднюючих речовин від стаціонарних джерел

+

 

 

 

2.

Збільшення викидів забруднюючих речовин від пересувних джерел

+

 

 

 

3.

Погіршення якості атмосферного повітря

 

 

+

 

4.

Появу джерел неприємних запахів

 

 

+

 

5.

Зміни повітряних потоків, вологості, температури або ж будь-які локальні чи регіональні зміни клімату

 

 

+

 

Водні ресурси

6.

Збільшення обсягів скидів у поверхневі води

 

 

+

 

7.

Будь-які зміни якості поверхневих вод (зокрема таких показників як температура, розчинений кисень, прозорість, але не обмежуючись ними)

 

 

+

 

8.

Збільшення скидання шахтних і кар’єрних вод у водні об’єкти

 

 

+

 

9.

Значне зменшення кількості вод, що використовуються для водопостачання населенню

 

 

+

 

10.

Збільшення навантаження на каналізаційні системи та погіршення якості очистки стічних вод

 

 

+

 

11.

Появу загроз для людей і матеріальних об’єктів, пов’язаних з водою (зокрема таких, як паводки або підтоплення)

 

 

+

 

12.

Зміни напрямів і швидкості течії поверхневих вод або зміни обсягів води будь-якого поверхневого водного об’єкту

 

 

+

 

13.

Порушення гідрологічного та гідрохімічного режиму малих річок регіону?

 

 

+

 

14.

Зміни напряму або швидкості потоків підземних вод

 

 

+

 

15.

Зміни обсягів підземних вод (шляхом відбору чи скидів або ж шляхом порушення водоносних горизонтів)

 

 

+

 

16.

Забруднення підземних водоносних горизонтів

 

 

+

 

Відходи

17.

Збільшення кількості утворюваних твердих побутових відходів

+

 

 

 

18.

Збільшення кількості утворюваних чи накопичених промислових відходів IV класу небезпеки

+

 

 

 

19.

Збільшення кількості відходів I- III класу небезпеки

+

 

 

 

20.

Спорудження еколого- небезпечних об’єктів поводження з відходами

 

 

+

 

21.

Утворення або накопичення радіоактивних відходів

 

 

+

 

Земельні ресурси

22.

Порушення, переміщення, ущільнення ґрунтового шару

+

 

 

 

23.

Будь-яке посилення вітрової або водної ерозії ґрунтів

 

 

+

 

24.

Зміни в топографії або в характеристиках рельєфу

 

 

+

 

25.

Появу таких загроз, як землетруси, зсуви, селеві потоки, провали землі та інші подібні загрози через нестабільність літогенної основи або зміни геологічної структури

 

 

+

 

26.

Суттєві зміни в структурі земельного фонду, чинній або планованій практиці використання земель

 

+

 

 

27.

Виникнення конфліктів між ухваленими цілями ДДП та цілями місцевих громад

 

 

 

+

 

Біорізноманіття та рекреаційні зони

28.

Негативний вплив на об’єкти природно-заповідного фонду (зменшення площ, початок небезпечної діяльності у безпосередній близькості або на їх території тощо)

 

 

+

 

29.

Зміни у кількості видів рослин або тварин, їхній чисельності або територіальному представництві

 

 

+

 

30.

Збільшення площ зернових культур або сільськогосподарських угідь в цілому

 

 

+

 

31.

Порушення або деградацію середовищ існування диких видів тварин

 

 

+

 

32.

Будь-який вплив на кількість і якість наявних рекреаційних можливостей?

 

 

+

 

33.

Будь-який вплив на наявні об’єкти історико-культурної спадщини

 

 

+

 

34.

Інші негативні впливи на естетичні показники об’єктів довкілля (перепони для публічного огляду мальовничих краєвидів, появу естетично прийнятих місць, руйнування пам’ятників природи тощо)

 

 

+

 

Населення та інфраструктура

35.

Зміни в локалізації, розміщенні, щільності, та зростанні кількості населення будь-якої території

 

 

+

 

36.

Вплив на нинішній стан забезпечення житлом або виникнення нових потреб у житлі

 

 

+

 

37.

Суттєвий вплив на нинішню транспортну систему. Зміни в структурі транспортних потоків

 

 

+

 

38.

Необхідність будівництва нових об’єктів для забезпечення транспортних сполучень

 

 

+

 

39.

Потреби нових або суттєвий вплив на наявні комунальні послуги

 

 

+

 

40.

Появу будь-яких реальних або потенційних загроз для здоров’я людей

 

 

+

 

Екологічне управління та моніторинг

41.

Послаблення правових і економічних механізмів контролю в галузі екологічної безпеки

 

 

+

 

42.

Погіршення екологічного моніторингу

 

 

+

 

43.

Усунення наявних механізмів впливу органів місцевого самоврядування на процеси техногенного навантаження

 

 

+

 

44.

Стимулювання розвитку екологічно небезпечних галузей виробництва

 

 

+

 

Інше

45.

Підвищення рівня використання будь-якого виду природних ресурсів

 

 

+

 

46.

Суттєве вилучення будь-якого не відновлюваного ресурсу

 

 

+

 

47.

Збільшення споживання значних обсягів палива або енергії

 

 

+

 

48.

Суттєве порушення якості природного середовища

 

 

+

 

49.

Появу можливостей досягнення короткотермінових цілей, які ускладнюватимуть досягнення довготривалих цілей у майбутньому

 

 

+

 

50.

Такі впливи на довкілля або здоров’я людей, які самі по собі будуть значними, але у сукупності викличуть значний негативний екологічний ефект, що матиме значний негативний прямий або опосередкований вплив на добробут людей

 

 

+

 

 

 

 

 

В основу проектування покладені такі основні принципи:

- збереження і раціональне використання природних ресурсів;

- дотримання нормативів допустимих рівнів екологічного навантаження на природне середовище;

- дотримання протипожежних та санітарних норм.

Згідно з «Методичними рекомендаціями із здійснення стратегічної екологічної оцінки документів державного планування», затверджених Наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 10.08.2018 № 296 наслідки для довкілля, у тому числі для здоров'я населення – це будь-які ймовірні наслідки для флори, фауни, біорізноманіття, ґрунту, клімату, повітря, води, ландшафту (включаючи техногенного), природних територій та об'єктів, безпеки життєдіяльності населення та його здоров'я, матеріальних активів, об'єктів культурної спадщини та взаємодія цих факторів.

 Кумулятивні наслідки – розвиток негативних процесів через нагромадження в організмах людей, тварин, рослин отрути різних речовин внаслідок тривалого їх використання. Ймовірність того, що реалізація проектних рішень детального плану призведе до таких можливих впливів на довкілля або здоров’я людей, які самі по собі будуть незначними, але у сукупності будуть мати значний сумарний негативний вплив на довкілля, – є незначною. Це пов’язане з тим, що всі види впливів на навколишнє середовище мають незначну за силою та масштабом дію (незначне збільшення чисельності населення, додаткове енерго- та ресурсоспоживання). Тому наявність та розвиток кумулятивних наслідків малоймовірні. Для стовідсоткового виявлення кумулятивних наслідків необхідно проводити постійний контроль за якістю ґрунту, харчових продуктів місцевого виробництва, питної води тощо.

Коротко- та середньострокові наслідки (1, 3-5, 10-15 років) при реалізації рішень детального плану, можуть виникати негативні наслідки у вигляді утворення відходів, надходження забруднюючих речовин в атмосферне повітря, утворення зворотних вод. Можливо, потрібно буде проводити видалення зелених насаджень, зняття і складування поверхневого шару ґрунту. Проте всі ці впливи відносяться до тимчасових і не стануть причиною суттєвого довгострокового погіршення екологічної рівноваги екосистем населеного пункту.

 До довгострокових наслідків (50-100 років) відносяться впливи постійного характеру – викиди і скиди, шум, утворення відходів в процесі експлуатації об’єкту. Непостійними довгостроковими впливами є роботи, пов’язані з будівництвом об’єктів, консервацією, припиненням їх існування, перепрофілюванням, заміною обладнання та устаткування, модернізацією тощо.

 

7 Заходи, що передбачається вжити для запобігання, зменшення та пом’якшення негативних наслідків виконання документа державного планування

 

Аналіз впливу на довкілля при виконанні будівельних робіт та провадження планованої діяльності після впровадження заходів проекту, показав, що значний негативний вплив на довкілля не передбачається.

На основі аналізу виконаного в СЕО, з метою сприяння досягненню цілей екологічної політики, запропоновано низку заходів для пом’якшення потенційних негативних наслідків для навколишнього середовища та здоров’я населення, що випливають з реалізації містобудівної документації.

Щодо заходів з освоєння територій, то відповідно до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», організацію реалізації рішень детального плану має здійснювати спеціально уповноважений орган місцевої влади, основною функцією якого є контроль за виконанням рішень детального плану територій.

З метою охорони й оздоровлення навколишнього середовища у проекті рекомендовано виконати ряд планувальних і технічних заходів. Намічений комплекс заходів повинен реалізовуватись через дію законів України щодо екологічного стану та санітарно- епідеміологічного контролю території, місцевого самоуправління.

Щодо охорони атмосферного повітря рекомендовано виконати комплекс заходів:

-  інтенсивне озеленення та упорядкування санітарно-захисної зони;

- розширення зелених смуг для зниження ступеню пилового забруднення;

- здійснення постійного моніторингу за джерелами викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

 

Щодо охорони водного басейну:

- улаштування відповідних споруд (водостоки, перепуски, акведуки тощо)для організованого відведення поверхневого стоку під час будівництва і експлуатації об’єкта проектованої діяльності;

- здійснення передбачених Водним Кодексом водоохоронних заходів на підприємствах.

 

Заходи щодо  охорони ґрунтів:

-  100 % охоплення території санітарною очисткою;

- реалізація програми роздільного збору відходів.

 

Щодо фізичних факторів впливу на навколишнє середовище (шум):

-  забезпечення нормативного санітарно-гігієнічного стану прилеглих до вулиць територій забезпечується переважно за рахунок створення придорожніх захисних зелених насаджень та дотримання правил землекористування в межах захисних смуг доріг та дотримання санітарних розривів згідно ДБН Б.2.2-12:2019.

 

Ландшафтно-планувальні заходи:

-    озеленення і благоустрій території;

-  формування санітарних розривів  виробничих та комунальних об’єктів.

 

Щодо санітарного очищення території:

–  забезпечення повного збору, вивозу та своєчасного видалення всіх видів відходів;

–  визначення місць розміщення та облаштування майданчиків для організованого збору ТПВ;

–  поетапне впровадження роздільного збирання побутових відходів, а також інших заходів, що спрямовані на зменшення обсягів вивозу і захоронення відходів.

8.  Обґрунтування вибору виправданих альтернатив, що розглядалися, опис способу, в який здійснювалася стратегічна екологічна оцінка, у тому числі будь-які ускладнення (недостатність інформації та технічних засобів під час здійснення такої оцінки)

 

Під час підготовки Звіту стратегічної екологічної оцінки визначено доцільність і прийнятність планової діяльності і обґрунтування економічних, технічних, організаційних, державно-правових та інших заходів щодо забезпечення безпеки навколишнього природного середовища, а також оцінено вплив на навколишнє середовище проектних рішень детального плану, надано прогноз впливу на оточуюче середовище, виходячи із особливостей планової діяльності з урахуванням природних, соціальних та техногенних умов.

Основним критерієм під час стратегічної екологічної оцінки проекту детального плану територій є його відповідність державним будівельним нормам, санітарним нормам і правилам України, законодавству у сфері містобудування та охорони навколишнього природного середовища.

Основні методи щодо здійснення стратегічної екологічної оцінки:

1) аналіз проекту містобудівної документації щодо існуючої екологічної ситуації, а саме:

-  здійснено аналіз на регіональному та місцевому  рівнях природних умов території населеного пункту в проектних межах, включаючи характеристику поверхневих водних систем, ландшафтів (рельєф, родючі ґрунти, рослинність та ін.), гідрогеологічні особливості території та інших компонентів природного середовища;

-  розглянуто природні ресурси з обмеженим режимом їх використання, в тому числі водоспоживання та водовідведення, забруднення атмосферного середовища;

-  оцінено  можливі  зміни  в  природних  та  антропогенних екосистемах;

2) консультації з громадськістю щодо екологічних цілей;

3) розглянуто способи ліквідації наслідків;

4) особи, які приймають рішення, ознайомлені з можливими наслідками здійснення запланованої діяльності;

5) отриманні зауваження і пропозиції до проекту детального плану;

6) проведено громадське обговорення у процесі розробки проекту детального плану.

В ході проведення СЕО проведено оцінку факторів ризику і потенційного впливу на стан довкілля, враховано екологічні завдання місцевого рівня в інтересах ефективного та сталого розвитку населеного пункту та підвищення якості життя населення.

У контексті стратегічної екологічної оцінки детального плану територій були вивчені наступні альтернативи та їх можливий вплив на навколишнє середовище:

 

Альтернатива 1 «Максимально сприятливий сценарій»

Затвердження детального плану території

Переваги

Недоліки

Детальний план передбачає уточнення планувальної структури, функціонального призначення, параметрів забудови та організації території

Детальний план є концептуальною стадією містобудівної документації та базується на містобудівних та економічних прогнозах.

 

Альтернатива 2 «Нульовий сценарій» - Відмова від затвердження детального плану території

Переваги

Недоліки

Не виникатиме необхідність розроблення подальших проектних рішень, документацій тощо.

Без подальшого збільшення ресурсного потенціалу території прогнозується поступове погіршення економічної ситуації, неефективне використання земельних ресурсів та погіршення соціально-демографічної ситуації.

Альтернатива 3 -  Територіальна альтернатива

Переваги

Недоліки

Земельна ділянка, що розглядається детальним плану має вигідне положення при якому забезпечуються всі планувальні обмеження

Спричинить більший тик на навколишнє природне середовище, у зв’язку із більшим будівельним об’ємом.

Альтернатива 4 -  Технічна  альтернатива

Переваги

Недоліки

Технологічне обладнання, що відповідає санітарно-гігієнічним вимогам і вимогам екологічної безпеки.

Технологічне обладнання, яке не відповідає вимогам підприємства.

 

Під час стратегічної екологічної оцінки був використаний аналіз слабких та сильних сторін проекту містобудівної документації з точки зору екологічної ситуації, а саме:

  • проаналізовано в регіональному плані природні умови території, яка межує з ділянкою розміщення планованої діяльності, включаючи характеристику поверхневих водних систем, ландшафтів (рельєф, родючі ґрунти, рослинність та ін.), гідрогеологічні особливості території та інших компонентів природного середовища;  розглянуто природні ресурси з обмеженим режимом їх використання, в тому числіü водоспоживання та водовідведення, забруднення атмосферного середовища;  оцінено можливі зміни в природних та антропогенних екосистемах;
  • розглянуто можливі наслідки від аварійних ситуацій;
  • особи, які приймають рішення, ознайомлені з можливими наслідками здійсненняü запланованої діяльності.

Серед ускладнень, що будуть виявлені під час проведення процедури стратегічної екологічної оцінки, можна виділити наступне:

  • відсутність офіційних статистичних даних щодо стану здоров’я населення окремо по населеному пункту;
  • обмежений рівень сприяння обласних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, в наданні вихідних даних для виконання стратегічної екологічної оцінки документів державного планування.

Основним ускладненням в роботі була недостатність вихідної інформації щодо стану навколишнього природного середовища місцевості, що розглядається детальним планом.

Під час підготовки Звіту стратегічної екологічної оцінки визначено доцільність і прийнятність планової діяльності і обґрунтування економічних, технічних, організаційних, державно-правових та інших заходів щодо забезпечення безпеки навколишнього природного середовища, а також оцінено вплив на навколишнє середовище проектних рішень генерального плану, надано прогноз впливу на оточуюче середовище, виходячи із особливостей планової діяльності з урахуванням природних, соціальних та техногенних умов.

 Отже, на основі аналізу та порівняння наявних перспектив розвитку даної території прийнято варіант, що в більшій мірі відповідає встановленим цілям екологічної політики на місцевому рівні та в більшій мірі сприяє досягненню сприятливого в санітарно-екологічному відношенні середовища, його благоустрою, та підвищують комфортність проживання населення.

 

9.  Заходи, передбачені для здійснення моніторингу наслідків виконання документа державного планування для  довкілля, у тому числі для здоров’я населення

Згідно з проведеним аналізом  прогнозованого впливу на довкілля, визначено, що під час погодження проекту «Детальний план території, з метою зміни цільового призначення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства на земельну ділянку (землі промисловості) для розміщення та експлуатації основних , підсобних і допоміжних будівель та споруд площею 1,0500 га, кадастровий номер 7122586700:04:001:0118 на території Селищенської сільської ради в адмінмежах Петрушківської сільської ради Звенигородського району Черкаської області» з метою реалізації проектних заходів та завдань негативний вплив на довкілля не передбачається.

Відповідно до Закону України «Про стратегічну екологічну оцінку» замовник у межах своєї компетенції здійснює моніторинг наслідків виконання документа державного планування для довкілля, у тому числі для здоров’я населення, один раз на рік оприлюднює його результати на своєму офіційному веб-сайті у мережі Інтернет та у разі виявлення не передбачених звітом про стратегічну екологічну оцінку негативних наслідків для довкілля, у тому числі для здоров’я населення, вживає заходів для їх усунення.

Порядок здійснення моніторингу наслідків виконання документа державного планування для довкілля, у тому числі для здоров’я населення, затверджує Кабінет Міністрів України.

Постійний моніторинг буде здійснюватися під час всього періоду виконання проектних рішень містобудівної документації.

Для здійснення моніторингу замовник документа державного планування розробляє заходи з урахуванням результатів громадського обговорення, консультацій з органами виконавчої влади у процесі проведення стратегічної екологічної оцінки та транскордонних консультацій (у разі їх проведення). Здійснення таких заходів забезпечує можливість:

  • виявлення наслідків виконання документа державного планування для довкілля, у тому числі для здоров’я населення, а саме вторинних, кумулятивних, синергічних, коротко-, середньо- та довгострокових (на один, три-п’ять, 10-15 років, 50-100 років відповідно), постійних і тимчасових, позитивних і негативних наслідків;
  • запобігання, зменшення та компенсації негативних наслідків, зумовлених виконанням документа державного планування;
  • виявлення не передбачених звітом про стратегічну екологічну оцінку негативних наслідків виконання документа державного планування для довкілля, у тому числі для здоров’я населення.

Моніторинг може бути використаний для: 

  • порівняння очікуваних i фактичних наслідків, що дає можливість отримати інформацію про реалізацію проектних рішень; 
  • перевірки  дотримання  екологічних  вимог,  встановлених  відповідними  органами виконавчої влади; 
  • перевірки того, що проектні рішення виконуються відповідно до ухваленого документа, включаючи  передбачені  заходи  із  запобігання,  скорочення  або  пом’якшення  несприятливих наслідків. 

З метою забезпечення систематичності та об’єктивності спостережень за змінами стану довкілля, у тому числі за станом здоров’я населення, замовник визначає:

  • зміст заходів, передбачених для здійснення моніторингу, та строки їх виконання;
  • кількісні та якісні показники, одиниці їх вимірювання та цільові значення таких показників відповідно до кожного з визначених у звіті про стратегічну екологічну оцінку наслідків виконання документа державного планування для довкілля, у тому числі для здоров’я населення;
  • кількісні та якісні показники, одиниці їх вимірювання та цільові значення таких показників для запобігання, зменшення та пом’якшення негативних наслідків виконання документа державного планування для довкілля, у тому числі для здоров’я населення;
  • методи визначення кожного із показників, які дають змогу швидко та без надлишкових витрат їх вимірювати;
  • періодичність вимірювання показників, проведення їх аналізу та співставлення із цільовими значеннями;
  • засоби і способи виявлення наявності або відсутності наслідків для довкілля, у тому числі для здоров’я населення, з урахуванням можливості виявлення негативних наслідків виконання документа державного планування, не передбачених звітом про стратегічну екологічну оцінку.

Відповідно до вимог Порядку здійснення моніторингу наслідків виконання документа державного планування для довкілля, у тому числі для здоров’я населення, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16.12.2020 № 1272, Замовник протягом п’яти робочих днів з дня затвердження документа державного планування розміщує на власному офіційному веб-сайті заходи, передбачені для здійснення моніторингу, і письмово повідомляє про це Міндовкіллю.

При здійсненні моніторингу основну увагу належить приділяти заходам  передбаченим в сфері  охорони довкілля для досягнення стійкості природного  середовища  до антропогенних навантажень та  забезпечення  сприятливих  санітарно-гігієнічних  умов  життєдіяльності населення: 

  • стан  виконання  проектних  рішень  шляхом  порівняння  фактично  отриманих  значень індикаторів оцінки результативності та їx прогнозних значень;
  • виконання технологічних  та  санітарно-технічних  заходів  (впровадження  нових  мало- та безвідходних технологій на промислових підприємствах, модернізація існуючих об’єктів тепло-енергопостачання,  впровадження  теплових  установок  сучасного  типу  з  використанням природних джерел енергії, тощо ); 
  • зменшення/збільшення  обсягів  викидів  шкідливих  речовин  в  атмосферне  повітря стаціонарними та пересувними джерелами забруднення;
  • зменшення/збільшення площі озеленення території громади;
  • зменшення/збільшення  територій  та  об’єктів  ПЗФ,  на  яких  реалізовано  заходи  зі збереження об’єктів природно-заповідного фонду.

З метою забезпечення збору, обробки, збереження та аналізу інформації про стан навколишнього природного середовища, прогнозування його змін та розробки науково обґрунтованих рекомендацій для прийняття ефективних управлінських рішень в Україні створена система державного моніторингу навколишнього  природного  середовища.  Спостереження  за  станом навколишнього  природного  середовища,  рівнем  його  забруднення здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, іншими спеціально уповноваженими державними органами, а також підприємствами, установами та організаціями, діяльність яких призводить або може призвести до погіршення стану навколишнього природного середовища.

У відповідності до вимог Відповідно до вимог Порядку здійснення моніторингу наслідків виконання документа державного планування для довкілля буде:

- здійснювати екологічний контроль за виробничими процесами та станом промислових зон, збирати, зберігати та безоплатно надавати дані і/або узагальнену інформацію для її комплексного оброблення (з цією метою між суб'єктами системи моніторингу та постачальником інформації буде укладено відповідну угоду);

- розробить та узгодить в установленому порядку плани здійснення заходів з метою спостереження за станом екологічно небезпечного об'єкта, запобігання екологічно небезпечній виробничій, господарській та іншій діяльності.

Моніторинг у сфері охорони атмосферного повітря

Моніторинг у галузі охорони атмосферного повітря проводиться з метою отримання, збирання, оброблення, збереження та аналізу інформації про рівень забруднення атмосферного повітря, оцінки та прогнозування його змін і ступеня небезпечності та розроблення науково обґрунтованих рекомендацій для прийняття рішень у галузі охорони атмосферного повітря.

1. Контроль за вмістом шкідливих речовин в атмосферному повітрі на межі СЗЗ.

2. Контроль рівня шуму на межі СЗЗ.

Моніторинг у сфері поводження з відходами

Вплив від здійснення операцій у сфері поводження з відходами:

1. Визначення складу і властивостей відходів, що утворюються, а також ступінь небезпечності відходів для навколишнього середовища та здоров’я людини відповідно Закону України «Про відходи».

2. Забезпечення належного збирання, сортування, перевезення та передачі відходів, утворених від планованої діяльності, згідно чинного законодавства для зберігання, оброблення, перероблення, утилізації, видалення та захоронення, а також дотримання правил і вимог екологічної безпеки при поводженні з відходами.

3. Проведення постійного первинного обліку відходів щодо операцій у сфері поводження з відходами.

4. Призначити відповідальну особу у сфера поводження з відходами на підприємстві.

 

Таблиця 9.1 - План моніторингу за станом навколишнього середовища

Об'єкт моні­торингу

Параметр, що підлягає мо­ніторингу

Найменування  речовин, що підлягають моніторингу

Періодичність

Хто проводить моніторинг

Індикатори результатив­ності

1

2

3

4

5

6

Повітря

Якість атмосферного повіт­ря в межах санітарно захи­сної зони

Речовини у

вигляді

суспендованих

твердих

частинок,

недиференційо

ваних за

складом

 

 Оксиди азоту (у перерахунку на діоксид азоту [NO + NO2])

 

‌Оксид вуглецю

1 раз на рік

Атестована лабораторія відповідно до укладеного договору

Відповідність встановле­ним гранично допустимим концентраціям хімічних речовин ДСП 201-97

Відходи

Місця тимчасового збері­гання відходів

-

Не рідше 1 разу на 2 дні

Керівник відповідного підрозділу або інша відповідальна особа призначена наказом директора підприємства

Умови зберігання відходів мають відповідати вимо­гам ДСанПіН 2.2.7.029-99

1 раз на 2 тиж­ні

Відповідальна особа призначена наказом директора підприємства

Відповідно до плану переві­рок / позапла­ново

Представники Держпродспоживслужби, Державної екологічної інспекції, представники органів місцевого само­врядування та місцевих громадських організацій

Шум

На межі санітарно захисної зони

 

Щоразу за пот­ребою

Атестована лабораторія відповідно до укладеного договору

Відповідність нормати­вам, що зазначені в Наказі № 173 МОЗ України від 19.09.1996 р.

Земельні ресурси

Санітарно-гігієнічний стан ґрунтів

 

постійно

Відповідальна особа

Дотримання вимог санітарно-гігієнічного законодавства

 

10. Опис ймовірних транскордонних наслідків для довкілля, у тому числі для здоров’я населення (за наявності)

Враховуючи місце розташування населеного пункту та прогнозований екологічний стан, транскордонні наслідки реалізації проектних рішень детального плану для довкілля та здоров’я населення на суміжні транскордонні території не очікуються.

 

11. Резюме нетехнічного характеру інформації

Детальний  план  є  містобудівною  документацією  місцевого  рівня,  яка  визначає функціональне  призначення,  параметри  забудови  земельної  ділянки  з  метою розміщення  об’єкту  будівництва,  формування  принципів  планувальної  організації забудови,  уточнення  в  більш  крупному  масштабі  положень  схеми  планування території  району,  визначення  планувальних  обмежень  використання території   згідно  з  державними  будівельними  та  санітарно-гігієнічними  нормами, формування  пропозицій  щодо  можливого  розташування  об’єкту  в  межах  однієї проектної  території  із  дотриманням  вимог  містобудівного,  санітарного, екологічного,  природоохоронного,  протипожежного  та  іншого  законодавства  з метою залучення інвестицій згідно інтересів територіальної громади, заходів щодо реалізації містобудівної політики розвитку території району, згідно п.4.1. ДБН Б.1.1-14:2012  «Склад  та  зміст  детального  плану  території», визначення  містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки.

Детальним планом території розглядається сформована земельна ділянка, кадастровий номер 7122586700:04:001:0118, площею 1,0500га, яка розташована між населеними пунктами Петрушки та Галушки Селищної територіальної громади. Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, індексний номер 265587410 від 13.07.2021року, земельна ділянка перебуває у приватній власності. В межах земельної ділянки, в східній її частині розташовані дві будівлі складів для готової продукції та шість піролізних печі об’ємом по 20м3 кожна для виготовлення активованого вугілля. Потужність виробництва становить 35 тон на місяць.

Детальний план території розробляється з метою розподілу існуючої земельної ділянки з кадастровим номером 7122586700:04:001:0118, загальною площею 1,0500га, на дві земельні ділянки, площею 0,3945га та 0,6555га. Цільове призначення земельної ділянки площею 0,3945га передбачається змінити із цільового призначення 01.03 Для ведення особистого селянського господарства на цільове призначення, 11.02 Для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості. Земельну ділянку площею 0,6555га залишити без зміни цільового призначення та використовувати за цільовим призначенням 01.03 Для ведення особистого селянського господарства.

Також детальний план території розробляється з метою видачі містобудівних умов та обмежень для проектування об’єктів будівництва. В межах земельної ділянки, площею 0,3945га 

 

 

 

Список використаної літератури:

 

  1. Закон України «Про стратегічну екологічну оцінку»
  2. Закон України «Про оцінку впливу на довкілля».
  3. Земельний кодекс України.
  4. Водний кодекс України.
  5. Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища».
  6. Доповідь про стан навколишнього природного середовища у Черкаській області;
  7. Екологічний паспорт Черкаської області;
  8. Статистичні дані Головного управління статистики у Черкаській області.
  9. Статистичні дані Державного агентства водних ресурсів
  10. Марушевський Г.Б. Стратегічна екологічна оцінка: методичний посібник./ Г.Б.Марушевський. -К: Проект РЕОП, 2015.-95с.
  11. Протокол про с стратегічну екологічну оцінку до Конвенції про оцінку впливу на навколишнє середовище у транскордонному контексті. - [Електронний ресурс].
  12. Хотулева М.В.Стратегическая экологическа оценка для развития регіонального и муниципального планирования: пособие для практиков/ М.В.Хотулева, Е.В.Пивцакова, В.Н.Виниченко и др.). - М.:Эколайн, 2006. - 61с.

 

 

 

 

 

 

 


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора