Звернення сільського голови Анатолія Пархоменка до Дня пам'яті жертв голодомору
Шановні жителі Селищенської територіальної громади!
Багато трагедій пережив український народ, але жахливішого лиха, як Голодомор 1932–1933 років, історія не знає. Голодмор – одна з найстрашніших катастроф в історіюдства. За своїм вражаючим масштабом Голодомор можна порівняти тільки з втратами нашого народу від Другої світової війни.
Сьогодні голодомор – не історична давнина, а глибока духовна рана, яка нестерпним болем пронизує пам’ять і його очевидців і сучасне покоління.
Схилімо голови в глибокій жалобі за тими людьми, які загинули голодною смертю. У спільній молитві згадаймо усіх жертв голодоморів, запалімо свічу пам’яті у власній оселі та у своїй душі! Ми маємо усвідомити, щоб цього не сталося більше з нашими дітьми, внуками, нашими правнуками, повинні бути єдині у творенні нашої Української національної держави, тверді та свідомі у своєму виборі. Сьогодні складаємо співчуття нащадкам, родинам загиблих. Нехай Господь Бог прийме їхні душі до Царства Божого, а нас укріпить у вірі, надії, любові.
Бажаю, щоб на столі у кожнвй українській родині завжди був хліб і до хліба, щоб ніколи у наших дітей не бачити голодних очей, щоб дитинство їх було щасливим і ситим, щоб наші люди завжди мали достаток, а держава була могутньою, процвітаючою і з високим рівнем добробуту.
Світла пам’ять безвинно загиблим!
З повагою ‒ сільський голова Анатолій Пархоменко
