Літній і патріотичний: відпочинок для школярів організували у Селищенській громаді
Селищанській громаді єдиній у Звенигородському районі, до якого вона належить, вдалося організувати літній відпочинок для школярів. Для цього громада здійснила неабияку підготовку, створила безпечні умови перебування у пришкільних таборах та отримала всі дозволи обласної військової адміністрації.
Ще на початку літа Міністерство освіти і науки України повідомило, що з огляду на воєнний стан органи місцевої влади мають самостійно вирішувати питання організації оздоровлення та відпочинку дітей. Водночас МОН, підкреслюючи важливість зайнятості дітей у канікулярний час, рекомендувало організувати пришкільні табори. Головна умова – безпечність перебування.
Так, при закладах освіти у Селищі, Квітках, Завадівці, Черепині та Сухинах з 6-го по 22 липня оздоровлювали дітвору різного віку. Про такий відпочинок мріяли втомлені сидінням вдома школярі, їхні батьки, а також дітки-переселенці, яких до таборів громади долучилось аж 120! Важливо було також підтримати учителів, адже простій у роботі та відсутність живого спілкування з учнями ще нікому не пішли на користь. Загалом до роботи в таборах залучили 64-х педагогів.
Як вдалося запустити роботу таборів? Ініціативу в свої руки взяв сектор освіти, молоді та спорту Селищенської сільської ради (очільниця – Антоніна Ляшенко). Місцева влада на чолі з Анатолієм Пархоменком, врахувавши одноголосну підтримку батьків, облаштувала укриття й створила безпечні умови для перебування дітей і вчителів. Продумали навіть нюанси: поряд із укриттями зробили гардеробну з теплим одягом (на випадок, якщо буде прохолодно), а підлоги всередині укриттів утеплили килимками й покривалами. В разі тривалої повітряної тривоги нудьгувати не доведеться: у пригоді стануть столики із шахами та іншими інтелектуальними іграми.
Щодо депутатів Селищенської ТГ, то вони підтримали ідею оздоровлення школярів та спільно з місцевими підприємцями та сільською радою забезпечили табори продуктами харчування та всіма необхідними навчально-ігровими матеріалами. Втім, про їжу розповімо окремо. Адже це ноу-хау освітян сусідньої громади варте уваги і наслідування.
Оскільки табір працював у режимі денного перебування (з 9:00 до 13:00), дітям вистачало одного прийому їжі. Назвали його «ланч у колі друзів». В меню увійшли страви української кухні: козацький куліш, сало на вогнищі, вареники, пироги з сиром та сметаною, вітамінний український вернісаж (овочеві нарізки й салати), печена картоплі та ін. Готували усе діти разом із кухарями. Кулінарні майстер-класи не пройшли даремно: восьмирічна господинька із Черепина навіть встановила рекорд і наліпила аж сорок вареників!
Однак найголовнішою ідеєю відпочинку було патріотичне наповнення щоденної програми. Жодного дня не минуло без патріотичних флеш-мобів, розваг і богатирських змагань. Гуртом співали улюблену пісню «Ой, у лузі червона калина». Щодня працювала майстерня «Подарунок солдату», а в кожну вільну хвилинку плели маскувальні сітки для захисників.
Крім того, багато подорожували: їздили в Глушки на страусину ферму, до Корсуня-Шевченківського в «екзотичну оазу» – теплицю еколого-натуралістичного відділу ЦДМТ, у Стеблів і навіть у Чигирин на фестиваль «Великий заміс» – на зустріч із казкарем Сашком Лірником. Адже відпочинок був ретельно спланований організаторами, а дні поділені тематично – День друзів, День сміху, День рибалки… І лише останній день – День веселки – матиме сумний присмак, адже доведеться прощатися із друзями. А їх з’явилось так багато! Лише в Завадівці, де у малокомплектній школі числилось 28 учнів, у таборі при цій школі зібралось 78 дітей! До місцевих долучились діти-переселенці, малеча з Миропілля, Глушок і Кошмака.
«Поки живе школа, доти живе село», – впевнені освітяни Селищенської громади. І в істинності цих слів українські села вже давно переконались на власному досвіді.
Олена МАРЧИК
