15 вересня світова спільнота відзначає Міжнародний день демократії
15 вересня світова спільнота відзначає Міжнародний день демократії
Міжнародний день демократії проголошений Генеральною Асамблеєю ООН 13 грудня 2007 року. Демократія належить до універсальних і засадничих загальнолюдських цінностей та принципів Організації Об’єднаних Націй. Хоча у демократій і є загальні риси, але єдиної її моделі у світі не існує. Ця форма правління відома в історії ледве чи не раніше, ніж інші форми політичної організації суспільства.
Державні форми демократії були досить добре відомі античному світу. У Стародавній Греції вони упродовж тривалого часу чергувалися з різноманітними формами монократії (тираніями, деспотіями), в Стародавньому Римі республіканська демократія протягом декількох сторіч передувала правлінню монархічного імперського типу. Потім було європейське Середньовіччя з його демократичними містами-державами (Венеція, Женева, Лукка). Про демократію писали Арістотель і Платон, Монтеск’є і Джон Локк, Руссо і Робесп’єр.
Прикметно, що демократія, на відміну від недемократичних типів правління (тоталітарних, авторитарних), не спрощує відносин суспільства і держави, народу і влади сильними і примітивними засобами тиску, а навпаки – ускладнює їх. Динамізм політичних процесів, механізмів соціальної та політичної стабілізації відповідає динаміці розвитку сучасного суспільства – гнучка, активно і швидко реагуюча на внутрішні й зовнішні впливи політична організація демократичного суспільства забезпечує його стабільність, єдність держави, вирішення нагальних задач суспільства ефективніше, ніж жорстокі, малорухомі структури інших режимів.
Але від влади і суспільства демократичне правління вимагає більшого, ніж авторитарні чи тоталітарні – не простого вміння наказувати й підкорятися, а навчанню, особливої культури політичної поведінки і такому знанню політичного життя суспільства, котре робить людину спроможною формувати демократію й жити в її умовах. Ще більш високі вимоги демократія висуває до організації постколоніального або посттоталітарного розвитку суспільства, як бачимо, з цими викликами стикається нині Україна.